My second hike (May 30, 2015).

Be sure to click on the image to view full screen!

EN: My second hike (May 30, 2015).	UA: Мій другий похід (30 травня 2015).
After the first hike, I still have a lot of impressions and I wanted to go to the next hike as soon as possible. I had a strong desire to conquer the higher peaks. Then for some reason i thought that the higher the peak - better the view... I shared my impressions with my friends and two of them expressed a desire to join me.	Після першого походу у мене залишилося море вражень і мені захотілося якомога швидше піти в черговий похід. Я сильно загорівся і хотів підкорити вершини вище. Тоді чомусь думав, що чим вище вершина, тим краще з неї вид ... Я поділився враженнями з друзями і двоє з них виявили бажання скласти мені компанію.

And so after careful preparation three Sergey went to the hike! I already had one hike behind me, while for the others Sergeys it was for the first time. I warned my friends that it will not be easy, especially for the first time. For one of us it was too much. He often asked to stop for 5 minutes. But, all in all, we done well.

І так після ретельної підготовки в похід поїхали три Сергія! У мене був за плечима вже один похід, а у інших Сергіїв - це був перший похід. Я попередив своїх друзів, що буде нелегко, особливо для першого разу. Для одного мого друга таке навантаження виявилася досить високою. Він часто просив робити паузу на 5 хвилин. Але, загалом, ми добре йшли.

I was not very fond of photography then, and I took few pictures. The nature around was marvelous, and I had no time to get a camera. I thought that all this would stick in my memory. We were getting higher and higher up the peak. On our way we met some bikers. from Rakhov to Petros there are possibilities to ascend on the motorbikes or 4x4s. The mountains here are kind and let people go up the hills on vehicles, although they do not deserve it!

Я тоді не сильно захоплювався фотографією і робив мало знімків. Природа навколо була чудовою, і мені колись було діставати фотоапарат. Я думав, що все це запишеться в моїй пам'яті. Ми плавно набирали висоту. На шляху нам зустрілися мотоциклісти. З боку Рахова на Петрос можна піднятися і на мотоциклах і на джипах. Гору пускають людей на транспортних засобах і вони цим користуються, залишаючи сліди як шрами на схилах.

I already wrote several posts about Petros and this time the situation repeats again... When we were at the top, Petros again raged and met us with a strong wind , followed by the rain. Of course, we were ready for such changes in the weather, just descent from Petros from the east side is very stony. There, the stones are spread out as big steps, and the rain rain wettered them, in the rain they become slippery. We even fell a couple of times but fortunately without harm to ourself.

Я вже написав кілька постів про Петрос і на цей раз ситуація знову повторюється... Коли ми були на вершині, Петрос знову розбушувався і зустрів нас сильним вітром, який перейшов в дощ. Звичайно ми були готові до таких змін в погоді, просто спуск з Петроса зі східного боку дуже кам'янистий. Там камені розкладені як великі ступені, а дощ змочив їх, і стежка стала слизькою. Пару раз ми все-таки падали, але швидко піднімалися і все обійшлося.

After Petros we went to the saddle between Petros and Goverla and decided to spend the night there. One Sergey sad that he HAD enough and the next day he won't go with us.. Everyone was a winer from this situation: on the one hand, Sergei P. will rest, on the other - the rest will not have to bear the whole load on themselves.

Після Петроса ми вийшли на сідло між Петросом і Говерлою і вирішили там заночувати. Один Сергій сказав, що з нього вистачить і він залишиться на наступний день відпочивати біля намету. Це було вигідно всім: з одного боку Сергій П. відпочине, з іншого - іншим не доведеться нести весь вантаж на собі.

The next day, Sergei P. remained resting, and I and Sergey B. continued our journey. The next peak for Petros was the highest peak of Ukraine - Goverla. We easily conquered it. That's what it means to go without heavy backpacks (we took only a burner, water, food and raincoats)!

На наступний день Сергій П. залишився відпочивати, а я і Сергій Б. продовжили свій шлях. Наступною вершиною за Петросом була найвища вершина України - Говерла. Ми з легкістю її підкорили. Ось що значить йти без важких рюкзаків (ми взяли з собою тільки пальник, воду, продукти і плащі)!

On Goverla, there were a lot of people and we did not stop. Then we went along the "old border": Breskul-Pozhyzhevska-Dantsyzh-Turkul-lake.Nesamovyte. After making a circle, we went back to Goverla, but on the other side.

На Говерлі, було дуже багато людей і ми не стали затримуватися. Далі ми пішли по «старому кородону»: Брескул-Пожижевська-Данциж-Туркул-оз.Несамовите. Зробивши коло ми повернулися назад до Говерли, але вже з іншого боку.

In the morning we climbed it from the western side, descended from it - along the eastern side, and now it was necessary to climb again to it from the north.

Вранці ми на неї піднялися із західного боку, спустилися з неї - по східній, а тепер треба знову піднятися на неї з північного.

This time it was already harder, but we still easily conquered it. At the top we were, when it was already getting dark and there was no one there. We quickly descended, because we remembered that we had not brought lanterns with us. Sergei P. was waiting for us, but we decided to surprise him. We bought a beer under the Hoverla and brought it to him. He is very fond of beer and was very happy about it!

На цей раз було вже важче, але ми все-одно досить легко підкорили її. На вершині ми опинилися, коли вже темніло і там вже нікого не було. Ми швидко спустилися, тому що згадали, що не взяли з собою ліхтарів. Сергій П. зачекався нас, але ми вирішили влаштувати йому сюрприз. Ми купили внизу, під Говерлою пива і принесли йому. Оскільки він дуже любить пиво - він дуже зрадів!

The next morning we woke up at dawn to collect a tent and belongings and through the forest descended to the railway station Lazeshchyna.	На наступний ранок ми піднялися на світанку зібрали намет і речі і через ліс спустилися до залізничної станції Лазещина.
Here is our route.	Ось наш маршрут.

This concludes our trip successfully. All were very pleased!	На цьому наш похід успішно завершився. Всі залишилися дуже задоволені!
From the technical issues of this campaign: in shoes, at this time it's already hot. Better still in sneakers or sandals. Although there was one swampy area where my shoes kept dry feet.	З технічних питань цього походу: в черевиках, в цей час вже жарко. Краще все ж в кросівках чи сандалях. Хоча була одна заболочена ділянка, де мені черевики зберегли сухі ноги.
Those who go hiking can confirm: the mountains are charged with energy! There is no such clean air and water anywhere else. And the views give excellent mood and pure thoughts. Friends, go hiking!	Той хто ходить в походи може підтвердити: гори заряджають енергією! Такого чистого повітря і води більше ніде немає. А види дають відмінний настрій і чисті думки. Друзі ходите в походи!

---

All photos are made by me.

Всі світлини мої.

Camera	Olympus c-5060WZ
Location	Chornohora (Ukrainian Carpathians, Ukraine)

---

P.S. I thank everyone who is interested and who reads my posts. If you have questions or want to discuss something, write comments. Thank you!	P.S. Я дякую всім, хто читає мої пости і стежить за мною. Якщо у вас є питання - пишіть коментар. Дякую!
P.P.S. I apologize for the quality of the translation. English is not my native language.	P.P.S. Прошу вибачення за якість перекладу. Англійська не моя рідна мова. Подяка моєму куму Саші за допомогу з перекладом.