Farmstead in the Carpathians. Ukrainian old building.

Recently, having visited the Carpathians, my husband and I visited the museum in the open air. The 4km long rural street was amazing with old wooden villages.

Hutsuly is an ethnographic group of Ukrainians living in the Carpathians: Ivano-Frankivsk, Chernivtsi and Transcarpathian regions of Ukraine (Verkhovyna, Yaremchansky, southern Kosiv and Nadvirnyansky districts of Ivano-Frankivsk oblast, Putyla and southern parts of Vyzhnytsya district, Chernivtsi region. and Rakhiv district of the Transcarpathian region). The territory of Hutsulshchyna in Ukraine is 6.5 thousand square kilometers. In the north of Romania - the Marmaros Hutsuls.

In the Hutsuls, when choosing a place for the future home, the proximity of pasture and water source, the protection from cold winds played a decisive role.

In addition, when choosing a place for a new home, Ukrainian highlanders also took into consideration some popular beliefs. In particular, in Hutsulshchyna the place for the construction of the house was considered "happy", if the cattle were going to rest there, or black ants were wrecked. Unfavorable for construction were places populated with red ants, paths and crossroads, borders, fires and snowstorms ("someone will die" or happen "some kind of injury", "will not be lucky"). To choose a happy place for a new building, often resorted to this way: on the ground in the corners of the future house, bread was left overnight. If the bread was in place in the morning, then it was considered suitable for construction. Otherwise, they were looking for another. Such a way was used throughout the Ukrainian Carpathians, but in different regions it had its own local features. So, instead of bread, we used oatmeal or rye peppers, flour or corn. They were placed just on the ground or at the corners of the basement.

Гуцули — етнографічна група українців, що живуть у Карпатах: Івано-Франківська, Чернівецька і Закарпатська області  України (Верховинський, Яремчанський, південна частини Косівського й Надвірнянського р-нів Івано-Франківської обл., Путильський та південна частина Вижницького р-ну Чернівецької обл. й Рахівський р-н Закарпатьської обл.). Територія Гуцульщини в Україні – 6,5 тис. км². На півночі Румунії – Мармароські гуцули.

У гуцулів при виборі місця для майбутнього двору вирішальну роль відігравали близькість пасовища та джерела води, захищеність від холодних вітрів.

Крім того, при виборі місця для нової хати українські горяни зважали і на деякі народні повір’я. Зокрема, на Гуцульщині місце для побудови хати вважалося «щасливим», якщо тут лягала відпочивати велика рогата худоба або водилися чорні мурашки. Несприятливими для будівництва були місця, заселені червоними мурашками, стежки та роздоріжжя, межі, згарища та румовища («хтось умре» або трапиться «якесь каліцтво», «не буде щастити»). Щоб вибрати для нової споруди щасливе місце, часто вдавалися до такого способу: на землі по кутах майбутньої хати залишали на ніч хліб. Якщо вранці хліб був на місці, то воно вважалося придатним для будівництва. У протилежному випадку шукали інше. Такий спосіб побутував на всій території Українських Карпат, однак у різних районах мав свої локальні особливості. Так, замість хліба використовували вівсяні або житні паляниці, муку чи зерно. Їх клали просто на землю або по кутах підвалин.

Також, щоб визначити місце майбутнього житла карпатські українці використовували воду: наливали її в посудину, яку щільно накривали і залишали на місці майбутньої споруди. Якщо через три дні кількість води збільшилася, то можна було починати будівництво, якщо ж залишалася незмінною або зменшувалася, то в цьому місці хату не будували, оскільки вважали, що «рік господар буде робити, старатися і буде нестача».

Farmstead in the Carpathians / Садиба в Карпатах.

 Хата небілена («мита»), зрубна, зведена з тесаних смерекових напівкругляків (у простий замок), має трикамерне планування (сіни+хата+комора) із закритою галереєю - ґанком з чільної сторони. Галерея утворена завдяки продовженню нижніх вінців зрубу (підвалин), на які настелена підлога. Дах чотирисхилий з невеликими заломами на причілках під продухи. Первісно був покритий посіжняком (2-х метрова колота дошка), зараз румункою. Хата стоїть на кам’яному підмурівку з карпатського плитняка.На центральний фасад виходять два чотиришибкові вікна і двоє дверей – в хороми і комору, треті – на задній стіні. Всі двері одностулкові, виготовлені з двох широких смерекових дощок, кріплені на «бігунках». В хаті збереглися дві широкі стаціонарні смерекові лави, облаштовані під вікнами та правою причілковою стіною. Ліворуч від входу традиційна напівкурна глинобитна піч «каглєнка». Комин і каглєнка зведені з кам’яних плит і обмащені глиною. Припічок глиняний, а на запічку лежить дошка. Побоки і підвалини печі смерекові. Побоки з’єднані кованими скобами, а торці виступаючих підвалин мають східчасту форму.