Про Сонячну систему. Венера 2.

Дослідження Венери почалося з появи радара. На початку 60-х років ХХ століття почали направляти сигнал прямо крізь венеріанські хмари. Астрономи отримали перше уявлення про її поверхню і виявили, що вона обертається в зворотному напрямку.

У 1963 році Радянський Союз почав посилати на Венеру спускові апарати. Вони показали, що щільність її атмосфери в 90 разів більше, ніж щільність атмосфери Землі. Кілька апаратів загинули. Але одному вдалося зробити знімки розламаних шматків лави. Здається, що Венера складається в основному з вулканів. Апарат передав знімки на Землю за кілька миттєвостей до того, як його камери зламалися. На Венері не витримують машини, що вже казати про людей. Якби ми коли небудь висадилися на її поверхню, то відразу б загинули.

Слід додати, що верхні хмари Венери складаються з сірчаної кислоти. Планета рівнинна, височин мало. Наприклад, височини на Землі формують сім континентів. На Венері їх всього два.