Казка №39 // Кіт і пес
Кіт і пес
-Тату, а кішка і собака можуть дружити?
-Звичайно можуть, я навіть знаю одну дуже цікаву історію!
-Розкажеш мені?
-Звичайно, слухай уважно!
-Однією з найхолодніших, зимових ночей, дідусеві Борі підкинули маленьке цуценя.
Дідусь Боря жив один у хаті, ну як один: кіт, папуга, хом'як, щур, і багато комах у банках...
Улюбленцем був Кіт Базіліо...
У минулому, дід був біологом, і він дуже захоплювався спостереженням за тваринами, комахами, рослинами.
Але цієї ночі...
-Базіліо, хто це так скиглить?
-Мяу, хазяїне... Це на вулиці і схоже на маленького цуценя...
-Ану, треба подивитися...
Дідусь відчинив двері, а там...
Там маленьке щеня, очі ще не відкриті і тремтіло дуже сильно від холоду.
-Господи, як ти тут опинився? Такий холод на вулиці...
-Хтось підкинув напевно...
-Що мені з тобою робити? Заходь, нагодую, зігрієшся...
-Діду Борису...
-Що, Базіліо?
-Дай його мені, я за ним доглядатиму, годуватиму з моєї тарілки ...
-Ти думаєш?
-Спробую стати йому батьком! Мамкою немає звичайно...
-Ну давай, спробуємо, не виганяти ж його.
Кіт Базіліо з нього очей не спускав. Годував, умивав, бавився... Придумали йому ім'я - Сніжок, бо взимку його підкинули...
Так він став ще одним членом сім'ї.
Настала весна, а там і літо... Звичайно, всі любили гуляти у дворі...
Одного разу повз подвір'я скидався бродячий пес. Він побачив кота і хотів за ним погнатися.
Але тут на горизонті з'явився Сніжок.
-Іди! Не чіпай мого батька!
-Кого? Батька? Це ж кіт!
-Цей кіт дав мені життя і я його образити не дам!
-Кіт, тобі?
-Так! Іди, не смій ображати!
Бродячий пес розвернувся і пішов. Невідомо, чи злякався, чи пошкодував...
А Базиліо підійшов до Сніжка і віддячив йому!
-Правильно ти кажеш, батько той, хто тебе виховував ... Батько той, хто тебе оберігав!
- Якось, ти врятував мені життя, тепер я тебе в образу ніколи і нікому не дам!
Так і жили вони дружно, довго та щасливо!
Кіт Базиліо та пес Сніжок!
Ось і казці кінець...
А хто читав – молодець!