Казка №44 // Зерно

Зерно

-Боже мій, доню...
-Що сталося, тату?
-Подивися на свій обідній стіл.
-Я Майже все з'їла ...
**-А Навколо скільки хлібних крихт ... **
-Я зараз приберу ...
-Почекай...
-Що?
-Ти знаєш, з чого роблять хліб?
-Я пам'ятаю казку про колосок...
-А ну розкажи, що ти пам'ятаєш із тієї казки?
-Пам'ятаю, що знайшли колосок, з колоска змолотили борошно, потім зробили тісто. А з тіста в печі спекли хліб...
-Ну в принципі ти маєш рацію, але я тобі ось що ще хочу сказати...
-Зерно це потрібно посадити у землю. Поливати, виростити із зерна тобі знайомий колосок... Але одного колоска тобі не вистачить навіть на сухар... Тому люди засаджують цілі поля зернами... Пам'ятаєш, коли їдемо далеко-далеко, часто бачить величезні поля?
-Да пам'ятаю!
-Так ось, виростають величезні поля цих колосків ... Дозрівають колоски, а потім ...
-Збирають врожай?
-Так, ти маєш рацію... Зберігають зерна в зерносховищах, а частини зерна перемелюють на борошно, борошно розвозять на хлібозаводи...
Ну, а там випікають хліба, соломку, сухарики, булочки...
-Так цікаво...
-А уяви, скільки людей намагалося на полях, на заводах, на комбайнах, на автомобілях, у магазинах... І це все для того, щоб хліб потрапив тобі до рук...
А знаєш скільки праці в кожній крихті, яку ти недбало впустила?
-Мені так соромно тепер ... Я більше ніколи не смітитиму ...
-Молодець! Запам'ятай одну стару істину...
*"Хліб – це багатство, їм не сміти!"
-Дякую тобі за все! Я запам'ятаю цю істину на все життя!
Ось і казці кінець!