Спогади перед Великоднем

Всім привіт!

Сьогодні хочу розповісти про людей, з якими спілкувалася на відстані, але вони мені стали рідними... майже рідними...

Вчора випадково дізналася, що пішов у Вічність великий Поет сучасності, прекрасна Людина, мій поетичний друг - Ігор Черепахін
http://stihi.ru/avtor/hatts

Він же Ігор Колима

http://stihi.ru/avtor/creex

Це про нього знайшла:

Проплакала весь вечір, не могла змиритись ніяк. Він народився в 1964 року, ще міг би жити і жити... Це москвич, який працював у карному розшуку, дочка його живе в Україні. Він на службі отримав поранення, став інвалідом, виїхати не міг, але своєю поезією він був супротивником війни. У перший день війни в Маріуполі він написав у Фейсбуці, що сама країна штовхнула його замість кохання - ненавидіти свою країну.

Кареглазая порода,
Гой, бродяга, ветрогон -
Весь я вышел из народа,
Да не просто вышел. Вон!!!
Словно берег свой отринул,
Оттолкнул родной причал.
И народ гудел мне в спину,
Непотребное кричал...
Призывал проклятья свыше,
Мол, паскуда - прЕдал Русь...
Но, я вышел. Взял, и вышел.
И в себя не ворочусь...
Мне вопят в сто тысяч глоток.
Я ж бегу сквозь тьму и гать,
Вспоминая предка Лота,
Не оглядываясь вспять...
Чтобы там, за долей куцой,
Обретя навек покой,
Соляным столбом взметнуться
Над чужой землёй...

Ось один із його віршів:

Кто я? Кто я? Этот? Тот?
По какой живу программе?
Мельтешу, как чёрный кот,
У себя же под ногами.
Трусь об острые углы.
И как, бабочка, в бессилье
Бьюсь на кончике иглы
Под названием Россия,
Утыкаясь в небосвод,
Утопая в липкой жиже...
Кто я? Кто я? Этот? Тот?
Я совсем себя не вижу...
Жизнь и смерть. Земная взвесь,
Я застыл посередине...
Кто я? Кто я? Кто я есть?
Или нет меня в помине...?
Игорь Колыма

(З нашого особистого листування)

• Оленька! Я здесь. Я открыл страницу только, чтобы ответить тебе. При закрытой странице не доходят мои сообщения. Я жив. Почти здоров. Но стихи сейчас не греют сердце. Тошно от стихов. Ты уж прости меня. Ты лучше меня это можешь объяснить. Береги себя...
  Игорь Колыма

• Спасибо, Оля. Сказанное тобой очень многое значит для меня, ибо ты тоже для меня всегда есть. Береги себя...
  Игорь Колыма

• Оля, спасибо... Но до стихов ли мне, когда с четырёх утра без сна, переписывался с дочкой. Киев кошмарили... И тебя с праздником Поэзии!
  Но жить всё равно надо... И стихам тоже...
  Игорь Колыма

Це вірші про Ігоря на день його відходу:

Памяти Поэта

Кто ты? Кто ты? Кем ты стал,
Отвергая "жить"- привычку?
Кто взошёл на пьедестал,
К правде отыскав отмычку?
Тот, кто к рабству не привык,
Прихвостнем у власти нЕ был.
Ты - земной наш проводник,
Голос Истины и Неба.
Неутешный сам судьбой,
Но умел утешить словом.
Как мечталось нам с тобой
Жить в свободном мире новом.
Как детей нам было жаль,
Что вокруг несправедливость...
Вместо радости - печаль,
Счастье - в горе превратилось.

От стихов болит тетрадь...
Что мы, люди, натворили?
Как любить и понимать?
Столько грязи, столько пыли...
Жизнь - не телесериал,
Сложно справиться с сюжетом.
Ты одним из лучших стал
Для меня - в кошмаре этом.
Вот в строках твоих опять
Я парю, как в небе птица.
Научи, как отдавать,
Как прощая всех, проститься...
Не желая жить во зле,
Стать самим частицей Слова.
Чтоб оставить на земле
Столько света неземного...

Світла пам'ять тобі, дорогий Ігоре... Ти поруч завжди... Ти живий у мені і навколо мене...

Багато років я дружила з поетом Євгеном Лєтовим, разом ми вели з ним передачі на радіо.

А це я знайшла щойно у Ютубі, як ми з Євгеном Лєтовим озвучили вірші для наших передач інтернет радіо.

Сьогодні пристрасна п'ятниця. Сьогодні не бажано робити генеральні прибирання, які зазвичай робили у чистий четвер.
Хоча церква не забороняє і завтра (у суботу) закінчити важливі справи з прибирання, з приготування пасок, забарвлення яєць та інше...

Не дозволяється влаштовувати в п'ятницю веселощів - це ж день пам'яті про страту Ісуса...

Але головне - це не забути помолитися за ближніх...

Вітається читання Біблії... Усіх з Великоднем.

До зустрічі на сторінках дописів.

Ольга Зоря