Олександр Кочетков: Порошенку пропонують негласну амністію в обмін на неучасть у виборах?
НЕУЧАСТЬ ПОРОШЕНКА У ВИБОРАХ.
Під час чергової закритої експертної дискусії знову почув про те, що Захід, США, передусім, мають намір переконати Петра Порошенка не брати участі в майбутніх президентських виборах. Одним з аргументів на підтримку такого варіанту є інформація про те, що не лише Олександр Онищенко, а й Ігор Коломойський поділився з правоохоронцями США своєю інформацією про корупцію на президентському рівні в Україні.
Це «Ж-ж-ж» неспроста: оскільки компромат збирають, його планують використовувати. І тут виникає дилема, вирішити яку особисто я не в змозі.
З одного боку, неучасть ПОП у виборах – це шанс для країни. Зрозуміло, що для утримання влади він готовий на все. Вже зараз його вівісектори від політтехнологій активно розгойдують Україну, зіштовхують україно- і російськомовних, ветеранів УПА та СА, «зрадофілів» і «перемогожорів». І так далі. Ближче до виборів провокації напевно вийдуть зі сфери медіа й перемістяться в реальне життя. І чи витримає Україна таку штормову розкачку – одному Богу відомо. Тож, без ПОП на виборах для країни куди спокійніше буде. А, може, і безкровно.
Але очевидно, що неучасть Порошенка відбудеться в обмін на гарантії його непереслідування. Такі гарантії під контролем США доведеться дати всім кандидатам, які претендують на перемогу у виборах. І як з цим бути?
Якщо ПОП і його найближчому оточенню вдасться уникнути об’єктивного розбору польотів та ще й зберегти неправедно нажите, то це буде фатальним ударом по уявленням українців про справедливість. І тоді в суспільній свідомості остаточно зафіксується теза «У кого бабло – той і правий». І всі наші мрії про побудову суспільства справедливості будуть зруйновані під вантажем щасливого і процвітаючого ПОП, якому навіть в Ростов бігти не доведеться.
Знову ж таки, в разі негласної амністії в обмін на неучасть у виборах український олігархат прокинеться і мобілізується.
Це тільки здається, що неучасть Порошенка автоматично відкриває дорогу до президентства Юлії Тимошенко. Насправді, олігархат розуміє, що в такому разі на нього чекає, і спробує знайти іншого кандидата замість ПОП. І цей кандидат буде куди менш одіозним. І якщо в умовного Святослава Вакарчука (якщо він все ж проміняє світлу творчість на політичний бруд) або Анатолія Гриценка (якщо він дійсно співпрацює з Льовочкіним-Пінчуком, у що вірити не хочеться) вкласти досить медійних ресурсів, то такий кандидат зможе скласти ЮВТ серйозну конкуренцію.
Тому що кулінарний тролінг ПОП – це чудово. Але троллінг – він, як спеції: без них їжа прісна, але одними спеціями не наситишся. І чи знайдеться у ЮВТ, що протиставити масованій олігархічній атаці у формі нового чистого кандидата – теж питання відкрите.
Тож як треба чинити кандидатам, в першу чергу, ЮВТ: погоджуватися на гарантії непереслідування ПОП, щоби точно виключити збереження нинішньої влади, або жодних гарантій не давати, йти на вибори під гаслом «Злодій повинен сидіти у в’язниці, а не в президії!» і ризикувати тим, що вибори перетворяться на катастрофічний дестабілізуючий процес?
Джерело: Олександр Кочетков
Постійне посилання